Освітні програми

Вступ

 Людина здобуває освіту, щоб жити щасливо та бути успішною. Загальна освіта – це основа особистої культури людини, яка визначає її індивідуальність та забезпечує особистісний розвиток.

Розвиток системи освіти в Україні визначається Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Концепцією нової української школи. Згідно з чинним законодавством «метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».
Іcкренська  загальноосвітня  школа  І-ІІІ  ступенів забезпечує набуття дитиною освіти за освітніми програмами початкової, базової та повної середньої освіти, досягнення нею визначених стандартами освіти результатів навчання. Освітній процес у нашій школі організований так, щоб забезпечити формування в учня передбачених стандартами ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності. Набути ключових компетентностей учні можуть, беручи безпосередню участь в освітньому процесі на денній формі навчання.

Педагогічний колектив школи прагне створити умови для розвитку кожної дитини, дати їй можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити науково-теоретичну, практичну, допрофесійну та загальнокультурну підготовку учнів. Для цього необхідний постійний розвиток школи, поповнення її матеріально-технічних і навчальних ресурсів, підвищення кваліфікації адміністрації та педагогічних працівників, а, головне, єднання та духовне зростання учнів, батьків і педагогів як спільноти, яка творить сприятливий для української дитини соціально-культурний простір.

Мета освітньої програми:

  • визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;
  • спрямування спільної роботи колективу школи та громадськості;
  • проектування процесу оновлення діяльності школи.

Освітня програма школи як навчально-виховного комплексу ґрунтується на визнаних світом та перевірених досвідом ключових ідеях української педагогічної думки, базових принципах гуманістичної філософії та здобутках сучасної науки управління. Будучи динамічною моделлю системи взаємовідносин учасників освітнього процесу у єдності з матеріальною основою цих відносин, програма має загальні та операційні завдання її розвитку, особливості організації  навчально-виховного процесу, пріоритетні напрямки  розвитку.

Ми цінуємо кожного учня/ученицю школи, дбаючи про:

  • формування його/її життєвих компетентностей;
  • фізичний, особистісний та інтелектуальний розвиток;
  • здатність вільно спілкуватися державною та найпоширенішими іноземними мовами;
  • уміння самостійно вчитися та співпрацювати для досягнення особистих і суспільно значимих цілей.
    Ми цінуємо батьків та опікунів учнів школи, дбаючи про:
  • розвиток їхньої компетентності щодо виховання сина/доньки;
  • повну поінформованість щодо успіхів своєї дитини та стану школи;
  • якнайширші можливості кожному долучитися до шкільного виховання, життя шкільної спільноти;
  • прозорість усіх сторін діяльності навчального закладу та прийнятих адміністрацією рішень.
    Ми цінуємо педагогічних працівників та технічний персонал школи, дбаючи про:
  • соціальний престиж та розвиток професійної компетентності кожного;
  • повну поінформованість щодо стану школи, планів та результатів її розвитку;
  • можливості участі у формуванні політики школи та оцінюванні персонального внеску кожного у розвиток навчального закладу;
  • взаємодію та взаємопідтримку у освітньому процесі, ефективність спільно прийнятих управлінських рішень.

Структура освітньої програми (розділи):

1.Призначення школи.

2.Модель випускника школи.

3.Цілі та задачі освітнього процесу.

4.Навчальний план.

5.Використання педагогічних технологій.

6.Реалізація освітньої програми.

7.Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

  1. Структура навчального року

 

Розділ 1 Призначення школи

Метою Іскренського навчально-виховного комплексу «Заклад дошкільної освіти загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області,  яка  дає повну  загальну  середню  освіту,  є  всебічний  розвиток,  виховання  і соціалізація  особистості.  Яка  здатна  до  життя  в  суспільстві  та  цивілізованої  взаємодії  з  природою,  має  прагнення  до  самовдосконалення,  готова  до  свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації ,  відповідальності  та  громадянської  активності

Повна  загальна  середня  освіта  Іскренського навчально-виховного комплексу «Заклад дошкільної освіти загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області має  три  рівні  освіти,  визначені  нормативно –  правовою  базою  України

  • Початкова  освіта  тривалістю  чотири  роки
  • Базова середня  освіта тривалістю  п’ ять  років
  • Повна середня  освіта  тривалістю  два  роки.

Досягнення мети,  тим  самим  призначення  школи,  забезпечення шляхом формування ключових  компетентностей.  Необхідних  кожній  сучасній  людині  для  успішної  життєдіяльності ,  визначених  Законом  України  «Про  освіту»:

– вільне  володіння  державною  мовою;

-здатність  спілкуватися  українською  та  іноземною  мовами;

-математична  компетентність;

– компетентність  у  галузі  природничих  наук, техніки  і  технологій:

– інноваційність;

– екологічна  компетентність:

-інформаційна- комунікаційна  компетентність;

-громадянські  та  соціальні  компетентності,  пов язані  з ідеями  справедливості,  рівності,  прав  людини,  добробуту  та  здорового  способу  життя,  усвідомленням  рівних  прав  і  можливостей

– культурна  компетентність;

– підприємливість та  фінансова  грамотність;

– підприємливість  та  фінансова  грамотність;

– інші  компетентності,  передбачені  Державним  стандартом освіти.

Спільним  для  всіх  компетентностей  є  такі  вміння:читання  з  розумінням,  уміння  висловлювати  власну  думку  усно  і  письмово.  Критичне  та  системне  мислення,  здатність  логічно  обґрунтовувати  позицію,  творчість,  ініціативність,  вміння  конструктивно  керувати  емоціями ,  оцінювати  ризики.  Приймати  рішення, розв’язувати  проблеми,  здатність  співпрацювати  з  іншими  людьми.

 

Розділ 2 «Модель» випускника школи

1.Випускник має залишити  школу  професійновизначеним,володіти навичками простої  трудової  діяльності.  Випускник    має  не  просто  володіти  інформацією  стосовно розмаїття професій,  але  й  має  допрофесійну  підготовку  за  одним  із  профільних  напрямів,  що  допоможе  йому  правильно  обрати  місце  подальшого  навчання обрати  місце  подальшого  навчання  та  успішного  здійснювати   професійну діяльність.

2.Випускник  має  прагнути  до  самоосвіти  та  самовдосконалення.

3  Творчий  пошук  має  стати  домінантою  випускника  школи  на  його  професійному  та  життєвому  шляху.  Творчі здібності особистості  та  здатність  до  творчого  самовияву,  що  розвивалися  у  шкільні  роки,  допомагатимуть  в  успішній  самореалізації  випускника  школи.

4 Випускник повинен  стати  активним  учасником  суспільно-політичного та  культурного  життя  країни. Вміти  аналізувати  та  передбачати хід  подій,  займати  активну  позицію  на  шляху  формування  та  захисту  своїх  ідеалів  та  переконань.

5. Випускник  повинен  стати  свідомим  громадянином,  патріотом  своєї  країни. Юний  громадянин має  розуміти  свою  роль  у  соціумі  та  бути  відповідальним  за  свої  вчинки,  за  вчинки  інших  людей,  що  сприяє  розвитку  демократичного  суспільства.

6.Випускник  повинен  свідомо  ставитися  до  свого  здоров’ я. кожен  випускник  має  володіти  основами  безпеки  життєдіяльності,  берегти  та  зміцнювати  своєздоров’ я,  тому  що  тільки  здорова  особистість  може  реалізувати  себе  у  повній  мірі  та  бути  щасливою  та  успішною.

Випускник  початкових  класів повинен має  знання,  уміння та  навички,  передбачені  стандартом  початкової  освіти. Він повинен бути  упевнений  у  собі, старанний,  працелюбний,  самостійний,  дисциплінований,  вмотивований на  досягнення  успіху.  Вміє  слухати  і  чути.  Критично  мислити  і  мати  почуття  самоконтролю,  навички  навчальної  діяльності,  культуру  поведінки  і  мови,  основи  особистої  гігієни  здорового  способу  життя.

Випускник  базової  основної  школи повинен володіти  певними  якостями  і  вміннями  на  рівні  вимог  державних  освітніх  стандартів,  успішно  засвоїти  загальноосвітні  програми  з  усіх  предметів  шкільного  навчального плану,  володіти  основами  комп’ютерної  грамотності.  Знати  свої  громадянські  права  і  вміти  їх  реалізовувати,  оцінювати  свою  діяльність  з  погляду  морально-етичних  норм,  дотримуватися  правил  культури  поведінки  і  спілкування,  вести  здоровий  спосіб  життя.

Випускник  старших  класів повинен має  міцні  знання  на  рівні  державних  освітніх  стандартів,  що  забезпечує  вступ  до  вищих  навчальних  закладів, володіти  іноземною  мовою  на  базовому  рівні, Володіти  культурою  інтелектуальної діяльності,  знати  і  поважати  культуру  України. Знати  свої  громадянські  права  і  вміти  їх  реалізовувати,  оцінювати  свою  діяльність  з  погляду  морально-етичних  норм,  дотримуватися  правил  культури  поведінки  і  спілкування,  вести здоровий  спосіб  життя. Володіти  способами  отримання  інформації.

Розділ 3. Цілі і задачі освітнього процесу

Цілі  та  задачі  процесу  на  кожному  рівні  реалізації  освітніх  програм  повинні  бути  обумовлені  «моделлю»  випускника. Вони  повинні  бути  сформовані конкретно,  бути  вимірними,  досяжними  часом, несуперечливими  по  відношенню  одна  до  одної. Відповідати  загальним  вимогам,  що  пропонуються  до  визначення  цілей  і  задач.

Перед  школою  поставлені  такі  цілі  освітнього  процесу:

1. Забезпечити  засвоєння  учнями  обов’язкового  мінімуму  змісту  початкової,  основної .  середньої(  повної)  загальної  освіти  на  рівні  вимог  державного  освітнього  стандарту;

2. Гарантувати  наступність  освітніх  програм  усіх  рівнів;

3. Створити  основну  для  адаптації  учнів до  життя  в  суспільстві,  для  суспільства,  для  усвідомленого  вибору та  наступного  засвоєння  професійних  освітніх  програм;

4. Формувати  позитивну  мотивацію  учнів  до  навчальної  діяльності;

5.Забезпечити  соціально-педагогічні  відносини,  що  зберігають  фізичне,  психічне та  соціальне  здоров я учнів:

6.Підвищення  кваліфікації  педагогічних  працівників  шляхом  своєчасного  та  якісного  проходження  курсів  перепідготовки;

7. Проведення  атестації  та  сертифікації  педагогів;

8. Цілеспрямоване  вдосконалення  навчально –  матеріальної  бази  школи.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

 

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є роробочий навчальний план, що складений на основі. Типових навчальних програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня.

Клас Кількість годин на рік
1 клас 805
2 клас 875
3 клас 910
4 клас 910
Разом 3500
5клас 1050
6 клас 1155
7 клас 1172,5
8 клас 1207,5
9 клас 1260
Разом 5845
10 клас 1330
11 клас 1330
Разом 2660

 

Навчальний план для 1 –2 класів на 2019-2020 навчальний рік складено на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна.

Мовно-літературна освітня галузь включає предмети «Українська мова», «Іноземна мова».

Математична галузь реалізується через окремий предмет “Математика”.

Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом “Фізична культура”.

Мистецька галузь реалізується інтегрованим предметом “Мистецтво”.

Відповідно до Державного стандарту, затвердженого в 2018 році, у 1–2 класах відбувається інтеграція семи освітніх галузей в один предмет “Я досліджую світ”. Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна – 2; математична – 1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна, громадянська та історична – разом 4 години.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузів межах І циклу реалізовуються

паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі,досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волон терство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Навчальні досягнення учнів 1 та 2 класів фіксуватимуться у Свідоцтві досягнень учня

3–4 класи:

 

Навчальний план для 3–4  класів(додаток 2) складено відповідно до Типової  освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства  освіти і науки України від 20.04.2018  №407) з українською мовою навчання

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

мови і літератури, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Виділено додаткові години для підсилення вивчення таких навчальних  предметів:

У 3,4 класах  на  українську мову по 0,5 години, на літературне читання по 0,5 годин .

Очікувані  результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Навчальний план для 5-9 класів (додаток 3) складено відповідно до Типової  освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ  Міністерства  освіти і науки України від 20.04.2018 №405) з українською мовою  навчання.

Навчальний  план дає цілісне  уявлення  про  зміст  і  структуру  другого  рівня  освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками  навчання, визначає  гранично  допустиме   тижневе  навантаження  учнів

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

В рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються  окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в  5-7 класах  та «Мистецтво»  у  8-9  класах.

Виділені додаткові  години  для  підсилення  вивчення предметів:

–                   5 класі – Українська мова 0,5годин. Історія України -1година;

Індивідуальні заняття: математика 1 година , англійська мова –1 година;

–                   6 клас – українська  мова (0,5 години), історія України – 1 година , географія – 1 година;

Індивідуальні заняття: математитка – 1 година;

–                   7 клас – географія – 1година, історія України – 1 година;

Індивідуальні заняття: українська мова –0,5 годин;

–                   8 клас – українська  мова – 0,5 година,  історія  України  – 1години;

Індивідуальні заняття: географія –1 година, історія України – 0,5 години;

–                   9 клас – історія України – 1година, географія –1 година;

Індивідуальні заняття : українська мова – 1година.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування                 іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою.

Насрізна
лінія
Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Навчальний  план для  10-11 класів  складено  відповідно до  Типової  освітньої

програми закладів   загальної  середньої  освіти ІІІ ступеня (  наказ  Міністерства  освіти  і  науки України  від 20.04.2018  №408)   для  10 – 11  класів з  українською  мовою  навчання.

Навчальний  план для  10 –11 класів (додаток 4) містить загальний  обсяг  навчального  навантаження та  тижневі  години  на  вивчення  базових  предметів,  вибірково –  обов’язкових  предметів,  профільних  предметів.

Вивчаються  базові   предмети:

Вибірково – обов’язкові  предмети – технології та  інформатики

10 клас навчається за індивідуальним планом (педагогічний патронаж). Учні 10 класу: Агафонової А., Бевз Ю., Запорожця  Р. з розрахунку 12 годин на тиждень на кожного здобувача освіти за таким навчальним планом

Базові предмети 27 Вчитель
Українська мова 2+1 Діхтяр Т.М
Українська  література 2+1 Діхтяр Т.М
Зарубіжна література 1 Діхтяр Т.М
Англійська  мова 2+1 Гукало  К.М.
Історія України 1,5+1 Жамкочян  С.Б.
Всесвітня історія 1 Жамкочян  С.Б.
Громадянська освіта 2 Жамкочян  С.Б.
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3+1 Стеценко  В.В.
Біологія і екологія 2+1 Рейдало  Н.І.
Географія 1,5 Лебедович Л.М.
Фізика і астрономія 3 Прокопова  В.І.
Хімія 1,5 Рейдало  Н.І.
Фізична культура* 3 Кирилюк  М.В.
Захист Вітчизни 1,5 Прокопова  В.І.
Вибірково-обов’язкові предмети 3  
Інформатика 2 Прокопова  В.І.
Технології 1 Лебедович Л.М.
Разом 30 +6
36
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33
Індивідуальні  заняття
Історія  України
Біологія
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 36

Результати навчальних досягнень учнів 10 класу фіксуються у класному журналі.

Збільшено  кількість  годин  для  вивчення  профільних  предметів:

10 клас  –  українська  мова (3  години) та  українська література ( 3  години).; англійська мова (3 години); історія України(2,5 години); математика (4 години); біологія(3 години).

11 клас: українська мова(4 години); українська література (4 години); англійська мова(3 години).

Виділені додаткові  години  для  підсилення  вивчення предметів:

Математика (1 година), географія (1 година).

Виділені години на індивідуальні заняття: історія України (1 година), географія (1 година).

У навчальній програмі для 10 класу виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

 

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

1 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

 

Розділ 5

Особливості  організації  освітнього  процесу  та  застосування  в  ньому  педагогічних  технологій

 

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. школа потребує нових нетрадиційних ідей , теорій, що відповідали оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Сворення ситуацій успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на різномаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків, які сприятимуть формуванню компетентностей.

Передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, квести, інтернактивні уроки(уроки «суди», урок -дискусія),Ю інтегровані уроки, проблемні уроки, прес-конференції, ділові ігри.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно. Забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначений у навчальних програмах з предметів.

У школі впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення. Вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатним та впевненими особистостями.

Розділ 6

Показники реалізації освітньої програми

Рівень досягнень учнів буде вивчатися: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів, проведення контрольних робіт, участь учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, всеукраїнських конкурсах та турнірах, аналізу результатів ДПА та ЗНО.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для використання освітніх програм школи на 2019-2020 навчальни рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріантної та варіативної складової.

Розділ 8

Структура навчального року

Відповідно до статті 15 Закону України « про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюється навчальним закладом середньої освіти.